Апостол, зачало 298 (2 Тим 4. 5–8)

Апостол, зачало 298 (2 Тим 4. 5–8)

Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу.
Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав.
Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.
Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний;
і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.

 

Тлумачення:

2Тим.4:5. Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу.

І за Тимофія вже виявлялися такі нездорові прагнення новизнам у християнстві. Тому тепер уже Тимофій має бути «тверезим» («пильним»), на противагу тим вчителям, які, як люди захмелілі, не усвідомлюють того, що самі говорять, не роблять відмінності між важливим і неважливим, між формою і змістом, звертаючи більше увагу на те, що задовольняє смаки натовпу. Такі люди не страждатимуть за Євангеліє, а Тимофій зобов’язаний до цього. «Благовісника» – (εύαγγελιστής) – не тільки того, хто розповідає про життя і передає промови Спасителя, але й місіонера, який проповідує християнське вчення взагалі, з метою поширення Царства Христового. «Сповняй» – тобто повністю, а не наполовину, дивись на своє служіння як на мету свого життя (πληρορ. – Ср. Лк 1, 1).

2Тим.4:6. Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав.

Досі Тимофій мав свою опору у Павлі. Але тепер великий апостол мов йде з цього життя. Він проливається як вино, що приноситься в жертву Богу (натяк на майбутню мученицьку кончину).

2Тим.4:7. Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.

«Віру зберіг» – Апостол говорить тут про спільну християнську віру.

2Тим.4:8. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.

“Призначається” – точніше: лежить вже в готовому вигляді (άπόκειται). “Праведности” – тобто праведності: апостол мислить про вінець, як про нагороду за його праведне життя. Але в чому полягає цей вінець – не сказано. Безсумнівно лише, що це символ небесної слави (1Пет. 5:4), вічного життя (Як 1:12). “Господь” – тобто Ісус Христос (пор. Ін.5: 22). “Того дня” – звичайно, другого явлення  (пор. 2Тим.4: 1).

Проф. О.П. Лопухін

Просмотров (21)