Апостол, 1 Тим., зачало 285(1 Тим.4:9-15):

Вірне це слово, і гідне всякого прийняття!
Бо на це ми й працюємо і зносимо ганьбу, що надію кладемо на Бога Живого, Який усім людям Спаситель, найбільше ж для вірних.
Наказуй оце та навчай!
Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!
Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!
Не занедбуй благодатного дара в собі, що був даний тобі за пророцтвом із покладенням рук пресвітерів.
Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх!

 

Тлумачення:

1 Тим. 4:9-10 Вірне це слово, і гідне всякого прийняття! Бо на це ми й працюємо і зносимо ганьбу, що надію кладемо на Бога Живого, Який усім людям Спаситель, найбільше ж для вірних.

Але в чому полягає справжнє благочестя? Апостол відповідає на це словами християнського піснеспіву (гімну), яке вживалося, очевидно, у його час при богослужінні. Благочестива людина, по-перше, важко працює (kopiwmen), тобто не уникає всіх труднощів життя, а по-друге, йде навіть через Христа на позбавлення своєї честі, на ганьбу. Звичайно, це стосується насамперед християнських проповідників і, зокрема, Тимофія. При цьому апостол вказує і на спонукання до такого способу дій: проповідники сподіваються на Бога живого, Який може їх підкріпити в стражданнях (на противагу безсилим мертвим язичницьким богам). Називаючи Бога при цьому «Спасителем усіх людей», апостол тим самим дає зрозуміти, що християни, звичайно, більше за інших людей заслуговують на отримання допомоги від Бога.

 

1 Тим. 4:11 Наказуй оце та навчай!

Тимофій повинен усе, що сказано вище, сповіщати як заповідь (проповідуй – точніше: заповідуй – paraggele), навчати цьому свою паству.

 

1 Тим. 4: 12 Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!

Тимофій був порівняно молодий: під час написання послання йому було близько 38 років. Тому його вказівки деякі з віруючих могли нехтувати, і Тимофій повинен був так їх подавати, щоб нікому й на думку не спало, що їх можна не виконувати. А цього можна досягти лише тоді, коли Тимофій буде взірцем для віруючих у всьому своєму житті, коли він виявлятиме любов до всіх братів, віру в Бога, чистоту серця.

 

1 Тим. 4:13 Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!

Поки не прийде апостол до Ефесу, Тимофій повинен сам постійно здійснювати богослужіння: читання Святого Письма, повчання і вчення – все це складові християнського богослужіння.

 

1 Тим. 4:14 Не занедбуй благодатного дара в собі, що був даний тобі за пророцтвом із покладенням рук пресвітерів.

Щоб спонукати Тимофія до діяльності, апостол нагадує йому про ті духовні дарування (carisma – у загальному сенсі «духовне осяяння»), які колись, ймовірно в Лістрі, були зведені на нього, при посвяті його у помічники Апостолу Павлу.

За пророцтвом

(dia profhteiaV – вин. пад. множ. числа), тобто згідно з висловленими про Тимофія  – пророцтвами християнських пророків.

З покладанням рук священства.

Апостол каже, що при обранні Тимофія всі пресвітери тієї місцевості поклали на Тимофія свої руки на знак того, що вони, так би мовити, ставлять його замість себе у помічники Павлу. Посвяти ці пресвітери не робили – його міг здійснити лише сам апостол (єп. Феофан). На це вказує і прийменник «c» (meta, а не dw = через).

 

1 Тим. 4:15 Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх!

Про це дбай, тобто розмірковуй про свої обов’язки, у сім перебувай, як у своєму домі. Тільки в такому випадку Тимофій має право чекати успіху у своїй діяльності.

 

проф. О.П. Лопухін

Просмотров (5)