22.01.2017р.

Мистецький проект «Фарби вічності»

По благословенню Високопреосвященнішого архієпископа Іоасафа, керуючого Кіровоградською єпархією УПЦ та Преосвященнішого єпископа Нафанаїла, керуючого Волинською єпархією УПЦ відбувся мистецький проект «Фарби вічності». Захід проходив у приміщенні Волинської Духовної Семінарії у період з 12 по 13 січня 2017р. та об’єднав вихованців художніх студій Свято-Успенського духовно-просвітницького центру м. Кропивницький та недільної школи при Свято-Покровському храмі м. Луцьк. Метою організації «Фарби вічності» є бажання формування тісної співпраці, передачі досвіду між керівниками студій та дружби між юними церковними художниками різних єпархій.
Мандрівка на Волинь учасників художньої студії Свято-Успенського духовно-просвітницького центру тривала 5 днів, кожен з яких запам’ятався своєю насиченістю та неординарністю.
11 січня день приїзду. Засніжені вулиці, гармонійне поєднання архітектури будівель нового міста та древнього Луцька – це наші супутники по дорозі до Волинської Духовної Семінарії, яка на цілих 5 днів стала для нас домашньою оселею. Цілий вечір ми блукали центром міста та по-дитячому насолоджувалися рипучим снігом під ногами, грою нічних ліхтариків та цікавими декоративними виставками з нагоди Нового Року та Різдва Христового на центральній площі міста.
Другий день поїздки розпочався з екскурсії до Луцького замку. Вежі та стіни замку вражають своєю могутністю та неприступністю. Чудом збережений фундамент храму на честь святого апостола і євангеліста Івана Богослова (датується XII cт.)є свідченням релігійності та православності нашого народу. Залишки церкви знаходяться приблизно на рівні 2.5 метра нижче землі. Цікаво за лічені секунди потрапити з XXI ст. до XII. Відвідини Луцького крипту (в народі – підземелля під костелом св. ап. Петра і Павла)по своєму розкривають історію таємничого Луцька. У другу половину дня вже кипіла підготовка до початку заходу «Фарби вічності», який розпочався о 18.00. З самого початку всі учасники заходу мали можливість ознайомитися з дитячим роботами маленьких митців зазначених художніх студій. Подальша робоча зустріч полягала у проведенні майстер-класів керівниками студій та формування платформи спілкування для творчої дітвори.
13 січня на запрошення ієромонаха Іллі Вишневського, керівника молодіжного відділу Волинської єпархії УПЦ, ми відвідали Волинський обласний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка та стали глядачами благодійного концерту «Бог багатий милосердям». У другу половину дня нас вже зустрічали працівники Музею сільського господарювання Волині. Ось тут ми по справжньому відчули, що таке засніжена та морозна Україна. Тільки уявіть: власний іній покрив дерева різних порід, переметені снігом поля, велика кількість кучугур і нашу всю юрбу везуть на санях коні. Ось він, момент маленького щастя. Дитячий веселий сміх, морозний вітер в обличчя і мерехтіння дерев по обидві сторони. Після неординарного катання всі разом оглянули домашній побут осель наших предків кін. ХІХ поч. ХХ століття. Втомлені, але дуже щасливі поверталися ми до нашої семінарії. Вечір видався творчим та інтелектуально навантаженим. Наш талановитий та любимий художник, Ірина Михайлівна порадувала нас ще одним майстер-класом. Кожен з нас виготовив по 3 ескізи, які увійшли в загальну своєрідну «палітру-вевселку» наших бажань та вражень.
День пам’яті святителя Василя Великого вирішили відсвяткувати по особливому. В три години ранку зробили підйом та електропоїздом поїхали на богослужіння до Городоцького Свято-Миколаївського жіночого монастиря. Обитель цікава тим, що її насельниці вміло поєднують духовність та здобутки культури, тому кожен, хто паломничає до монастиря, відчуває себе там, ніби в духовному оазисі. Особливе географічне розташування монастиря на острові, духовний монастирський спів, з вишуканим смаком побудовані та оздоблені храми, неймовірного розміру, креативно оформлений вертеп свідчили про велич та особливість чернечого життя. Всюди відчуваються теплі жіночі руки. Найбільшим нашим досягненням стала євхаристична участь у Літургії, адже всі наші паломники сповідалися та причащалися. Після участі у Божественній трапезі ми були запрошені до монастирської трапези де пообідали. Духовно окрилені та з душевним піднесенням ми поверненням до місця нашої «дислокації».
Останній день перебування на волинській землі закінчився феєричним церковним акордом. Ми відвідали богослужіння у Свято-Покровській церкві, яка і досі у свідомості віруючих Луцька є форпостом канонічного Православ’я міста. Творчих вражень та мистецької церковної наснаги подарувала нам неймовірно цікава екскурсія в музеї Волинської ікони Божої Матері. Ікони, хрести, Царські ворота та інші церковні артефакти сягають своєю історією у сиву давнину. Найбільшим скарбом закладу є образ Холмської ікони Божої Матері, яка датується XI століттям та згадується у літописах, як благословення візантійській княжні Анні на одруження з київським князем Володимиром Великим. За півтори години екскурсії перед нами відкрився цілий «небосхил», де кожна древня ікона сяє своє оригінальністю, цікавістю,історією та майстерністю іконописця.
Поїздка на Волинь художньої студії Свято-Успенського духовно-просвітницького центру стала для її учасників справжнім духовним скарбом, джерелом творчої наснаги та натхнення. Але і дана поїздка стала для кожного і своєрідним випробуванням, яке дозволило ще більше кожну дитину відкрити та підготувати до самостійного життя.
Висловлюємо подяку всім, хто долучився до організації мистецького проекту «Фарби вічності» та чекаємо на нові творчі зустрічі.

Просмотров (49)